Олег Бетехтін

Практичний досвід та напрям роботи

З 2017 року працює з дорослими, які прагнуть краще зрозуміти вплив свого дитячого досвіду на теперішнє життя.

У роботі увага приділяється не пошуку винних, а розумінню того, як сформувалися звичні реакції людини та як вони впливають на її життя сьогодні.

Основні напрями роботи:

• переживання емоційного відкидання, самотності або нестачі підтримки в дитинстві;
• складнощі з особистими межами;
• страх критики, конфліктів або втрати близьких стосунків;
• надмірне почуття провини та відповідальності за інших;
• потреба постійно доводити власну цінність;
• повторення сімейних сценаріїв у дорослому житті;
• труднощі з розумінням власних бажань, почуттів і потреб.

Робота з внутрішніми реакціями

У процесі роботи людина вчиться помічати автоматичні емоційні та поведінкові реакції, які могли виникнути як спосіб пристосування до умов дитинства.

Це може допомогти краще розуміти себе та поступово обирати нові способи реагування.

Це може допомогти:

• краще розпізнавати власні емоції;
• відокремлювати теперішні обставини від минулого досвіду;
• розуміти причини повторюваних життєвих ситуацій;
• послаблювати вплив страху, сорому та провини;
• формувати здоровіші особисті межі;
• поступово повертати контакт із власними потребами та цінностями;
• обирати нові способи реагування замість звичних дитячих стратегій.

Авторський підхід

У 2024 році Олег Бетехтін розробив метод «Нейролюшінарі» — підхід до усвідомленої роботи з дитячим досвідом, внутрішніми конфліктами та повторюваними моделями поведінки у дорослому житті.

Робота будується з повагою до особистої історії людини, її темпу та готовності торкатися складних переживань.

Метод спрямований на:

• виявлення переконань і сценаріїв, сформованих у дитинстві;
• розуміння зв’язку між минулим досвідом і теперішніми реакціями;
• відновлення контакту з власними почуттями та потребами;
• розвиток внутрішньої опори;
• формування більш усвідомлених і дорослих способів взаємодії із собою та іншими.

Місія

Основна мета — допомагати дорослим краще розуміти, як дитячий досвід впливає на їхнє сьогодення, звільнятися від автоматичного повторення минулих сценаріїв і поступово будувати життя, що більше відповідає їхнім справжнім почуттям, потребам і цінностям.